Причини виникнення діареї
Назва діарея – походить від давньогрецького слова “διάρροια” (diarrhoia), що означає “течія крізь”. Термін був використаний давньогрецькими медиками для опису стану, при якому рідкі або напівтверді речовини проходили крізь організм швидше, ніж звичайно, викликаючи часті випорожнення.
Термін “пронос” походить від
давньогрецького слова “πόνος” (ponos), що означає “мука” або “страждання”, також був використаний для опису стану, при якому організм стикається з незвичайними та неприємними проявами, такими як прискорене та рідке випорожнення, що викликає дискомфорт та страждання.
Токсини
Віруси
Бактерії
Порушення мікрофлори
Хіміотерапія
Радіотерапія
Токси́ни (від грец. toxikon — «отрута для використання на стрілах») — отруйні речовини, що виробляються живими клітинами або організмами. Патогенні мікроорганізми, перебуваючи в продуктах харчування, продукують токсини, ці речовини накопичуються в харчах та викликають симптоми отруєння, навіть коли їжа досить термічно оброблена й живих мікробних тіл у ній вже немає.
Вірус (від лат. virus) – це неклітинний інфекційний агент, який може відтворюватися лише всередині живих клітин. При потраплянні в шлунково-кишковий тракт може спричиняти інтоксикацію, гастроентерит, ентерит та як наслідок діарею.
Бакте́рії (Bacteria, від давньогрецької βακτήριον — паличка) – це мікроорганізми, які оточують нас в зовнішньому середовищі, а також знаходяться в кишківнику людини. Бактерії поділяються на корисні та шкідливі (патогенні). Гострі кишкові інфекції (ГКІ) – це група гострих інфекційних захворювань, що викликаються патогенними мікроорганізмами, які можуть призвести до діареї. Найбільшу небезпеку становлять для дітей і осіб похилого віку внаслідок швидкого зневоднення організму.Мікробіом (з давньогрецької μικρός (mikrós) «маленький», та βίος (bíos) «життя») — спільнота корисних мікроорганізмів, які зазвичай живуть разом у якомусь середовищі існування. Розлад кишечника часто виникає в результаті порушення балансу мікрофлори, який, у свою чергу, викликається надмірним використанням лікарських засобів (зокрема, антибіотиків), різними захворюваннями, недавньою операцією, сидячим способом життя, стресом, неправильним харчуванням.
Хіміотерапія — це використання ліків для лікування злоякісних пухлин, наприклад раку. Діарея при хіміотерапії викликана пошкодженням кишкового епітелію. Стілець стає частим, водянистим або пінистим. Діарея спричиняє зневоднення, що негативно позначається на стані всього організму в цілому, та заважає одужанню пацієнта.
Променева терапія (радіотерапія) — використання іонізуючого випромінювання з лікувальною метою. Променева терапія — один з основних методів лікування онкологічних хворих. Радіаційний вплив може привести до пошкодження кишкового епітелію та порушення його функції, що супроводжується діареєю.
Що відбувається з організмом
під час діареї?
Нагадаємо, що під час діареї відбувається зневоднення організму – втрата рідини та необхідних іонів Na+, K+, Mg++. Відповідно до більшості європейських та світових рекомендацій та протоколів лікування перший крок у терапії діареї – відновлення водно-електролітного балансу. З цією метою призначаються розчини для пероральної регідрації, а саме електроліти. Особливо важливо дотримуватися пропорцій електролітів у складі засобу.
Склад електролітів продукту Діорс розроблений відповідно до світових рекомендацій організації ESPGHAN – Європейська Асоціація Педіатрів, Гастроентерологів, Гепатологів та Нутриціологів.
Помилки при лікуванні діареї:
Швидкодіючі симптоматичні ліки можуть бути використані при екстреній допомозі, але не як основний засіб для лікування діареї. Не рекомендовано використовувати такі препарати при виразковому коліті, кров’янистому та дьогтеподібному випорожненні, діареї, викликаній прийомом антибіотиків або діареї, що супроводжується високою температурою.
Приймати антибіотики самостійно при діареї не можна. По-перше, не завжди їхнє застосування обґрунтоване і неправильне застосування антибіотика може принести більше шкоди, ніж користі. Також антибіотик може спотворити клінічну картину захворювання та утруднити визначення істинного діагнозу, тому рішення про призначення антибіотиків приймає лікар.